Сімейний Кодекс України (ст. 60) чітко встановлює, що все рухоме і нерухоме майно, яке подружжя надбало за період шлюбу, належить обом сторонам на праві спільної сумісної власності, навіть тоді, якщо хтось із них не мав власного доходу чи заробітку з певних поважних причин.
Згідно з СК України (ст. 57, пункт 3, ч. перша), особистою приватною власністю вважається майно, яке хоч і було набуте в шлюбі, але придбане за власні кошти людини, тобто такі, які належали чоловікові/дружині особисто.
Отже, факт того, що майно є спільною сумісною власністю подружжя, визначається не тільки обставиною, що воно було надбане під час шлюбу, але й відомостями про те, яким саме чином воно було набуте (обов’язкова умова – спільна участь коштами чи працею в процесі набуття цього майна).
Виходячи з норм ст. 60 Сімейного кодексу та визначаючи право спільної сумісної власності на майно, суд зобов’язаний установити не лише сам факт набуття конкретного майна протягом шлюбу, але й те, що джерелом його набуття були спільні кошти/праця подружжя.
Майно набуває статусу спільної сумісної власності, виходячи з таких чинників:
1) час, протягом якого майно було набуте;
2) кошти, за які майно було придбане.
Якщо майно було надбане за період шлюбу, але на особисті кошти, воно не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності, а є виключно особистою приватною власністю того члена подружжя, за чиї кошти воно було придбане.
Тому майно, надбане в шлюбі, не може безапеляційно вважатися спільною сумісною власністю подружжя.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (п.23), визначено, що при вирішенні подібних майнових спорів слід у першу чергу встановити обсяг спільнонажитого майна, з’ясувати джерела його набуття і час, коли воно було надбане.
Поділу підлягає будь-який вид майна (ст.ст.60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України), відповідно до ч.ч.2, 3 ст.325 ЦК України за винятком того майна, яке згідно із законом не може належати подружжю (було виключене з цивільного обороту), незалежно від того, на чиє ім’я воно були придбане, якщо інше не було визначене шлюбним договором або законом.
Обидві сторони мають право на поділ спільного майна навіть у тому випадку, коли шлюб не розірвано. Всі речі, набуті за час шлюбу, крім речей індивідуального вжитку, вважаються спільною сумісною власністю подружжя.
Чому обов’язково треба подавати докази під час судових засідань?
В разі неподання необхідних доказів і неможливості їх отримання суд має повне право визнати ті факти, на які посилається зацікавлена сторона, неіснуючими, або ж навпаки, як це буває при використанні презумпції – існуючими, якщо зворотнє не буде доведено другою стороною.
Правова позиція Верховного Суду України у справі №6-1568цс16: належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною активною участю подружжя в процесі набутті майна. Отож, згідно з ст. 60 СК України, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні кошти або праця обох сторін.
Станом на зараз маю дві справи, де визначаємо право особистої приватної власності одного з подружжя, маю аналогічну правову позицію.
В одній справі – один із подружжя придбав будинок, будучи в шлюбі, але за свої власні кошти, з дружиною жили окремо, окрім того, придбав в цей час будинок і для дружини; вони проживали окремо протягом тривалого часу, потім розлучилися.
В другій справі – дружина придбала квартиру, кошти надавалися батьками, про що є належні докази, дозволу на придбання квартири чоловік не надавав, оскільки проживали на той час окремо, вели окреме господарство.
Кожна подібна справа є унікальним випадком, але завжди потрібно надавати якомога більше доказів, що певне майно є особистою приватною власністю одного з подружжя. Це суттєво збільшує шанси на позитивне вирішення ситуації.
А для того, щоб (у випадку чого) такі докази були, потрібно зберігати всі чеки та супровідні документи, документувати передачу коштів та вносити в них імена реальних власників. Раджу Вам як адвокат з великим досвідом сімейних справ – дійте на випередження.
І якщо потрібна юридична консультація з приводу: купівлі майна, якщо Ви вже перебуваєте у шлюбі, укладення шлюбного договору, якщо Ви тільки плануєте створити сім’ю чи поділу майна під час розлучення, звертайтеся за одним із вказаних номерів: 098 242 5701, 050 692 9949.
Ваш адвокат і медіатор Наталія Бут.
